семейный психолог одесса

Новини

25-05-2010

Праведники Миру в Одеському університеті

  Польська делегація міжнародної організації Праведників Миру відвідала ОНУ імені І.І. Мечникова 26 травня. Гості Південної Пальміри на чолі з Держсекретарем республіки Польща Яцеком Сасін зустрілися з ректором ОНУ імені І.І. Мечникова академіком В.А. Сминтиною та студентами. Мета зустрічі – передати культурну та інформаційну спадщину ветеранів молодому поколінню.
  Під прапорами Праведників Миру збираються ветерани, які рятували євреїв під час Другої Світової війни від насилля фашистів. Сьогодні саме Україна та Польща знаходяться у лідерах за кількістю визнаних Праведників Миру.

  ОНУ імені І.І. Мечникова було обрано польською делегацією як один з найбільших в Україні університетів, що активно підтримує зв’язки з польськими університетами та учасниками освітнього простору.
  «Ми співпрацюємо з польськими університетами з 1965 року. З того часу більше десяти університетів Польщі заключили договори про співпрацю. Ми видаємо статті, проводимо спільні дослідження, організуємо конференції. Студенти з Польщі приїжджають до нас, наші студенти – до них. Це дарує можливість не тільки урізноманітнити студентське життя, але й привнести принципи інтернаціоналізму в ОНУ». – Підкреслив Валентин Сминтина.
  Праведники Миру («хасидей умот ха-олам» — праведники народів світу) — звання, яким нагороджуються громадяни різних держав, які рятували євреїв у роки нацистської окупації Європи та ризикували при цьому своїми життями. Станом на 1 січня 2010 року національний меморіал Холокосту (Яд ва-Шем) у відповідності до ізраїльського Закону про Пам’ять Катастрофи (1951) визнав праведниками Миру 23226 ветеранів. З них найбільша кількість громадян Польщі – 6195.
  Звання Праведника Миру може бути отримане у відповідності з наступними критеріями:
  1. Ініціатива рятування належить рятувальнику.
  2. Наявність чіткого зв’язку між діями рятувальника та фактом врятування.
  3. Рятувальник усвідомлював та розумів врятування саме євреїв.
  4. Дії рятувальника не були мотивовані отриманням грошової винагороди, та якщо той і брав гроші, то тільки для того, щоб забезпечити успіх рятувальної операції, а не з метою наживи.
  5. Існувала реальна небезпека для рятувальника та його близьких. У особливих випадках береться до уваги економічний та суспільний стан рятувальника.
  6. Все вищезазначене підтверджується свідоцтвами тих, хто вижив, та наявністю документів.

Версія для друку